про німців
Nov. 19th, 2008 09:55 pmНімці бувають різні. Є люди, якими я захоплююся і знайомством з якими пишаюся. А є такі фріци блін. Пара таких фріців може перепаганити настрій на день або декілька днів.
Є певні західноєвропейські штучки, які нам, східноєвропейцям, ніколи не будуть зрозумілі. наприклад снобська егоцентричність та матеріальна направленість. Але чомусь з італійцями, французами та іспанцями я спільну мову знвходжу швидко, а ось з німцями...
Я до чого? багато з моїх знайомих мені заздрить або хотів би опинитися на моєму місці. Але еміграція я вам скажу це не просто. Ц як лотерея. Звісно, є країні більш та меньш привітні, але все одно треба інвестувати в еміграцію свій час, гроші і т.д. А якшо країна не сподобається, то переїхати в іншу не завжди вдається. Навіть всередині ЄС непросто. Деякі знаходять для себе ідеальну країну, а деякі до кінця життя мучаться та не можуть пристосуватися і не можуть повернутися. Ось така ось лотерея. Але емігрантство- це також школа життя. Хто через це пройшов без стороньої допомги, тому вже нічого не страшно. Така людина більш пристосована до життя.
Німеччина- точно не та країна, де я хочу прожити все життя. Я просто не бкдк щаслива. Для відпустки, подорожей або навчання Німеччина ідеальна, але для життя- ні. Ось до чого я дійшла після 2х років у фріцляндії.
Є певні західноєвропейські штучки, які нам, східноєвропейцям, ніколи не будуть зрозумілі. наприклад снобська егоцентричність та матеріальна направленість. Але чомусь з італійцями, французами та іспанцями я спільну мову знвходжу швидко, а ось з німцями...
Я до чого? багато з моїх знайомих мені заздрить або хотів би опинитися на моєму місці. Але еміграція я вам скажу це не просто. Ц як лотерея. Звісно, є країні більш та меньш привітні, але все одно треба інвестувати в еміграцію свій час, гроші і т.д. А якшо країна не сподобається, то переїхати в іншу не завжди вдається. Навіть всередині ЄС непросто. Деякі знаходять для себе ідеальну країну, а деякі до кінця життя мучаться та не можуть пристосуватися і не можуть повернутися. Ось така ось лотерея. Але емігрантство- це також школа життя. Хто через це пройшов без стороньої допомги, тому вже нічого не страшно. Така людина більш пристосована до життя.
Німеччина- точно не та країна, де я хочу прожити все життя. Я просто не бкдк щаслива. Для відпустки, подорожей або навчання Німеччина ідеальна, але для життя- ні. Ось до чого я дійшла після 2х років у фріцляндії.
no subject
Date: 2008-11-20 07:33 am (UTC)no subject
Date: 2008-11-20 07:44 am (UTC)stas_Taras
Date: 2008-11-20 12:56 pm (UTC)Здається ти:
1. з жиру бісишся, бо жалітись немає чого
2. мислиш категорями минулого століття... - поняття міграція відходить у минуле у глобалізовному світі. В котрій би країні я не житиму на майбутнє - завжди залишатимусь українцем з паспортом і життєвим центром інтересів в Києві. Нікому не заважає жити на землі, а не в країні....
no subject
Date: 2008-11-20 05:53 pm (UTC)мені здається це ще й від міста залежить. я дуже собі уявляю життя у берліні та у гамбурзі, наприклад. звичайно, скрізь бувають труднощі, але для цікавого життя в цих містах безліч можливостей: культурних, розважальних, відпочинку, все що завгодно. може, правда, ми просто по-різному розуміємо це "для життя"
no subject
Date: 2008-11-20 05:57 pm (UTC)для життя я маю на увазі податкове навантаження, ринок праці,менталітет, та інше.
Re: stas_Taras
Date: 2008-11-22 09:42 pm (UTC)робити висновки про те шо я з жиру бішуся так швидко не рекомендую. я працюю рна чотирьох роботах та їм один раз на день (через відсутність часу, а іноді грошей). ось.